Інститут фізико-технічних та комп'ютерних наук Чернівецького Національного Університету імені Юрія Федьковича

Не бійся, що не вийде – бійся, що не спробуєш

Не бійся, що не вийде – бійся, що не спробуєш

1)    Чому ти обрав спеціальність радіотехніка”?

Я обрав дану спеціальність, бо мій дідусь свого часу теж навчався на інженера, відповідно він ще з дитячих літ привив мені любов до техніки. При чому мені завжди був цікавий саме механізм роботи  різних пристроїв.

2)    Ким ти мріяв стати в дитинстві?

В дитинстві я мріяв вступити на юридичний факультет. Та коли подорослішав, то зрозумів, що юристів у нас багато, а ось інженерів, що є справді професіоналами своєї справи -  навпаки мало. До того ж, саме в сфері інженерії я побачив можливість самореалізації, бо приклади її застосування можна побачити в реальному житті, починаючи із медицини та закінчуючи розробкою обчислювальної техніки.

3)    Що надихає займатися науковою діяльністю?

Власне кажучи, досліджувати щось нове – це завжди дуже цікаво. Тим паче, якщо ти займаєшся тим, що любиш. Тоді для тебе не існує не виконуваних задач, а час, проведений в лабораторії, пролітає непомітно.

4)    Що тебе спонукало взяти участь в олімпіаді?

Якщо чесно, то я не любитель олімпіад, адже потрібно кудись поспішати та все робити поспіхом, щоб бути першим. Я ж, навпаки, звик серйозно підходити до будь-якої задачі та вважаю, що поспіх в таких ситуаціях не потрібний. Головне правильно зрозуміти умову задачі та не боятися експериментувати, бо зазвичай, саме в такі моменти й народжується істина.

І так, про олімпіаду я дізнався за місяць до її початку й одразу вирішив, що не буду брати участь, адже залишається дуже мало часу на підготовку. Згодом, за два тижні до олімпіади, мене запитали знову і я вирішив спробувати, як то кажуть:” Не бійся, що не вийде – бійся, що не спробуєш”.  Але одразу попередив, що не варто очікувати від мене високих досягнень, так як був упевнений в тому, що без додаткової підготовки – не може бути й мови про хороший результат.

5)    Як це – бути переможцем?

Звісно ж, перемога – це завжди хороше та приємне відчуття. Тому, із впевненістю, можу сказати, що бути переможцем – класно!

6)    Яке із завдань було найважчим?

Щодо завдань, то вони всі були не важкі. Й помилка більшості учасників олімпіади, полягає в тому, що вони очікують важких завдань та у всьому шукають підводні камені. Потрібно було лише вдуматися в умову задачі та зрозуміти її суть: з чого слід почати,  в якому напрямку варто рухатися, що потрібно знайти. Хоча умови деяких завдань справді були розмито сформульовані або звучали двояко. Головне опанувати себе та спокійно розібратися в формулюванні задачі.

7)    Як ти проводиш вільний час?

Я прихильник активного відпочинку, тому в свій вільний час ходжу в тренажерний зал, граю у футбол. Із моїми друзями, нудьгувати не доводиться, бо вони завжди придумають, як весело та із користю провести вільний час.

8)    Ким ти себе бачиш через 10 років?

Це цікаве та складне запитання водночас. В першу чергу, я бачу себе успішною людиною, яка не боїться перешкод та впевнено йде до  поставлених цілей. Дуже хочеться на той час мати власний бізнес або якийсь цікавий проект, що можна розвивати.

9)    Чи плануєш ти в майбутньому займатися науковою діяльністю?

Доки я навчаюся – планую займатися наукою, а ось після закінчення магістратури буде видно. Адже мені пропонували поступати до аспірантури та залишитися працювати на кафедрі радіотехніки та інформаційної безпеки, але я поки що роздумую над цим.

Студентам, хочеться побажати наступне: ”Займайтеся тим, до чого лежить душа та не бійтеся труднощів - тоді успіх неодмінно гарантовано!”

Підготувала студентка 3-го курсу ІФТКН Евеліна Жупник