Інститут фізико-технічних та комп'ютерних наук Чернівецького Національного Університету імені Юрія Федьковича

Новітні технології підготовки, випуску та популяризації монографій

         Серед науковців заведено так, що будь яка тривала робота з дослідженнями  певної теми повинна завершуватися публікацією відповідної монографії, яка містить детальний опис методики дослідження, виклад результатів проведеної роботи, а також їх інтерпретацію.

         Науково-педагогічний колектив Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича достатньо ефективно працює в цьому напрямку. Зокрема в останньому річному звіті проректора з наукової роботи проф. Фочука П.М. констатується, що за період 2015 – 2017 р.р. видано 298 національних монографій. Окрім цього має місце позитивна тенденція зростання кількостей закордонних монографій – від 6 в 2016 році до 27 в 2017 році.

          За цими «сухими» цифрами стоять живі постаті наших викладачів – науковців, якими пишається університет. Можна навести десятки викладачів, доцентів, професорів, які підготували яскраві, ґрунтовні та актуальні монографії у самих різноманітних галузях науки та освіти. Тут я би хотів виділити найбільш відомих та знаних авторів: Анатичук Л.І., Руденко В.П., Марченко М.М., Балух В.О., Костишин С.С., Круглашов А.М.. Рихло П.В., Антофійчук В.І., Макар Ю.І., Лопатинський Ю.М., Добржанський О.В. Перелік цих авторів може бути значно розширений та продовжений. Проте тема нашого повідомлення дещо інша. Річ у тім, що найбільш повноцінного, багатовимірного життя будь яка монографія набуває за умови доступності та відповідної популяризації її матеріалів. На жаль більшість монографій видаються надзвичайно обмеженим накладом від 100 до 300 примірників. За таких умов їхня доступність до широкого загалу науковців, аспірантів, студентів на жаль вкрай обмежена. Можна назвати окремі «виключення» з цього правила.

За даними наукового звіту проф. Фочука П.М. лідерами за кількістю цитувань є монографії, які було видано 25 – 30 років тому:

-         Н.Д. Бабич. Основи культури мовлення (282 посилання);

-         І.І.Слинько, Н.В.Гуйванюк, М.Ф.Кобилянська. Синтаксис сучасної української мови. Проблемні питання (276 посилань);

-         В.П. Руденко. Географія природно-ресурсного потенціалу України (160 посилань).

 

         Отже виникає об’єктивна та актуальна проблема – розширення функціональних можливостей видання монографій та покращення доступності їх матеріалів до широкого загалу наукової, викладацької та студентської громадськості.

          Вирішити цю проблему - переведення праці викладачів і науковців на якісно нові рейки - дозволяють інформаційні технології. З цією метою зупинимось більш детально на представленні таких новітніх можливостей. Розгляну два варіанти – міжнародний і національний.

           Міжнародний рівень.

           Вивчаючи науковий доробок автора, або групи авторів, добре відома та авторитетна в тій чи іншій галузі редакція (видання) звертається із пропозицією написати монографію на актуальну з її точки зору тематику. Після згоди автора (авторів) роботи передбачається одержання запрошення від видавництва до співпраці. Далі автори надсилають план роботи та одну з її глав, які проходять об’єктивне анонімне рецензування. За умови надходження позитивних рецензій підписується контракт. Після завершення написання рукопису здійснюється повторне анонімне рецензування рукопису. Наступними кроками є корегування тексту і підготовка до друку.

Вищезазначені кроки можна реалізувати і в ініціативному порядку шляхом пошуку та звернення до відповідних видавництв щодо бажання представити наукову монографію.

           В усіх відомих видавництвах монографія видається у двох варіантах – тверда копія та електронний варіант. Останній може знаходитися у вільному доступі або може бути доступний за помірну платню. Це забезпечує доступ до надзвичайно широкого (глобального) кола професіоналів у цій галузі. При цьому відкривається унікальна можливість детектування кількості сканувань (переглядів), ким саме, в яких країнах і т. ін.. Всі ці показники є об’єктивним мірилом затребуваності монографії, її професійного рівня та популярності. Це забезпечує міцну платформу для подальшого покращення рівня  та поширення наукових результатів.     

          Національний рівень.

          Всі вищенаведені кроки можна і треба реалізовувати і на національному рівні. Особливо це важливо для представників суспільних і гуманітарних напрямків. Щоби матеріалізувати такі новітні підходи в університеті ведеться інтенсивна робота по створенню інформаційно-комунікаційного центру на базі Інституту фізико-технічних та комп’ютерних наук нашого університету. Такий центр візьме на себе «левову» частку технологічних питань, щодо інформаційної підтримки наших авторів.

          Відзначимо, що в нашому університеті є приклади ефективного використання такої технології. Зокрема, на прикладі співпраці з такими відомими міжнародними науковими видавництвами як «IntechOpen» та «Springer».

В якості прикладів можна навести роботи професорів Ангельського О.В. та Венгреновича Р.Д. з колегами:

 

Отже для реалізації амбітних проектів в нашому університеті все є – високопрофесійні автори, ідеї, матеріали, бажання, амбітність. Розбудовується система матеріально-технічної підтримки. Спробуємо це разом і відчуємо новий смак успіху від виконаної роботи.

 Ушенко О. Г.