Інститут фізико-технічних та комп'ютерних наук Чернівецького Національного Університету імені Юрія Федьковича

Спробуй змінити себе

Інтерв’ю із студентом 4-го курсу ІФТКН – Хобзеєм Миколою: як завдяки наполегливій праці та вірі у власні сили досягти успіху.

1)    Розкажи трішки про себе: звідки ти родом та чому обрав дану спеціальність.

Я родом з Івано-Франківщини, все моє дитинство мене цікавила електроніка, починаючи з розібраних машинок на дистанційному керуванні і закінчуючи FM-приймачами. Мені було надзвичайно цікаво як ж воно все влаштовано, і яким чином працює. Тому приблизно з восьмого класу я вже точно знав, що буду радіотехніком.

2)    Багатьом студентам знайома ситуація, коли хочеться опустити руки та здатися, чи шкодував ти про вибір спеціальності та університету?

Напевно,  у всіх студентів колись виникає таке відчуття. У мене воно виникло повною мірою одразу на першому курсі. Було важко пристосуватися до нового оточення, змінити темп життя і звикнути до навчального процесу, тому перший курс я досить таки погано вчився й важко опановував деякі предмети. Проте через  певний час все наладилося,  але навіть не зважаючи на труднощі про свій вибір я не шкодував.

3)    Чому ти почав займатися науковою діяльністю?

Це сталося зненацька, ніколи б не міг подумати, що буду колись займатися наукою. Близько півтора року назад один з викладачів моєї кафедри запитав мене, чи не хочу я спробувати зайнятися науковою діяльністю, я погодився і ще запросив свого друга, викладач не був проти цього. Мені було цікаво спробувати це, тому відповідь не змусила себе чекати: “Так, звичайно, давайте спробуємо”. Хотілося змін у житті та довести собі й  оточенню, що ти справді чогось вартий. Правду кажуть, що саме віра в себе допомагає усвідомити, що все неодмінно вийде.

4)    Як ти проводиш вільний час?

З вільним часом проблеми, його досить таки мало. Мені подобається дивитися хороші фільми, стараюся вчити англійську мову, та хоч інколи грати у футбол, бо я великий фанат цього виду спорту.

5)    Яким ти бачиш майбутнє радіотехніки та чи плануєш надалі займатися нею?

У радіотехніки велике, перспективне майбутнє, адже все стрімко розвивається та автоматизується, найголовніше встигати за новітніми тенденціями та стандартами. Ще мені дуже хотілося б, щоб підхід до вивчення та викладання цієї спеціальності у нашому університеті також оновився. Те чим я займаюся це не лише радіотехніка, більшою мірою це метаматеріали, електродинаміка, сенсори та антенні технології. Моя спеціальність охоплює великий спектр надзвичайно цікавих досліджень, тому своє майбутнє я бачу в науковій діяльності і роблю все можливе задля досягнення цієї мети.

6)    Тепер давай детальніше поговоримо безпосередньо про конкурс. Хто запропонував тобі взяти участь у ньому? І як це, увійти до трійки переможців?

Ініціатором подання роботи на конкурс як і минулого року став мій науковий керівник. Ми провели дослідження, оформили роботу і відправили її на конкурс. Для мене це вже другий Всеукраїнський конкурс студентських наукових робіт, бо минулого року я також посів там друге місце. Відповідно якогось феєрверку емоцій цього року вже не було, адже хотілося зайняти перше місце, хоча до фіналу в мене не було навіть надії на призове місце, бо один з рецензентів досить погано відкликався про нашу роботу. Як виявилося згодом, він просто не зрозумів її суть, в свою чергу ми намагаємося показувати актуальні наукові дослідження по науковим тематикам, що є  популярними у світі і це не завжди зрозуміло для інших вчених.  Та, зрештою, я відстояв свою роботу й вона пройшла у фінал. А от минулого року було море емоцій, які важко передати словами, адже це була перша значна перемога на такому високому рівні. Із впевненістю можу сказати, що це перемога перш за все мого наукового керівника,  який доклав немало зусиль в підготовку до конкурсу.

7)    Наскільки складним/легким був шлях підготовки до конкурсу?

Не можу сказати, що він був надскладним, бо з минулого року вже залишився якийсь досвід, але цього року ми хотіли спробувати по-новому презентувати нашу роботу у фіналі. Ми додали дослідження нових речей, з якими раніше не працювали, відповідно це викликало певну складність .

8)    Кожна подія, що відбувається у нашому житті – залишає певний слід. Які знання та професійні навички ти почерпнув для себе із цієї поїздки?

Завжди варто відстоювати свою точку зору, оскільки в моєму випадку, це справді  привело до успіху, то можу із впевненістю сказати, що це один із основних принципів на шляху до успіху. Якщо ти впевнений у своїх силах, то чому не спробувати висловити свою точку зору з того чи іншого питання і виявляється це відіграло велику роль й принесло нам перемогу. Раніше в мене був деякий страх вступати в дискусії з людьми які мають великі наукові здобутки за плечами але виявилося, що це не так страшно. Якщо хочеш чогось навчитися, то не варто боятися помилитися.

9)    В кожної людини є взірець для наслідування, чи знаєш ти такого науковця, можливо серед викладачів нашого Інституту?

Так, звичайно, це мій науковий керівник Вовчук Дмитро Анатолійович. Для свого віку він геніальний науковець з нестандартним мисленням та надзвичайно великим багажем знань. Із впевненістю можу сказати, що це та людина, яка вміє викликати інтерес у студентів до наукової роботи та показати наскільки крутою й небуденною може бути наука, при чому без тисяч формул і значень. Як на мене, він створив одну з найсильніших студентських наукових груп в університеті, яка вже за рік свого існування здобула 7 призових місць на Всеукраїнських олімпіадах та конкурсах, також на рахунку групи близько 8 публікацій в наукових виданнях й участь у 3 конференціях під егідою Scopus. Для мене - це приклад для наслідування!

10)  Оскільки, це твоє не перше призове місце, мабуть, в тебе є свої секрети успіху. Студентам нашого інституту  дуже цікаво дізнатися хоча б деякі з них.

Один з секретів нашого успіху це те, що ми вміємо представити свою роботу, велику роль грає візуальне оформлення. Вже другий рік поспіль я переконуюся в тому, що грамотне презентація роботи - це запорука успіху.

11)  Як відомо, кожну наукову роботу слід захистити, а ораторське мистецтво – це заняття, що потребує неабиякого хисту та вміння. Які методики ти використовуєш, щоб зацікавити журі та інших учасників під час презентації?

Головне це впевненість у своїй доповіді й лаконічність розповіді, нікому не цікаві сторінки “зазубреного” тексту. Найбільшу роль відіграє знання своєї тематики і нюансів наукової роботи, бо сама доповідь - це лише півшляху. Також впевнені відповіді на запитання журі - це те, що формує думку про тебе й в результаті сильно впливає на зайняте місце.

12)  Для багатьох студентів фізика – це дуже важкий предмет, а ти своїм прикладом доводиш зворотнє. Цікаво почути твою думку: чому не всі можуть її опанувати, невже й справді фізику зрозуміти не всім до снаги?

І справді, не всім подобається фізика, вона важко опановується, але я можу довести зворотнє в плані того, що можна і не знати всю фізику, але вибравши для себе якусь її галузь та почати вивчати її, а найголовніше почати це досліджувати і запропонувати щось нове, тоді справді можна досягти успіху, навіть не знаючи усієї фізики, а можливо і зробити якийсь значний внесок у її розвиток.

13)  Що тебе надихає рухатися далі та підкорювати щоразу нові висоти?

Хочеться досягти чогось значущого і довести самому собі, що ти справді чогось вартий, для мене це потужний стимул. Можливо якесь незначне відкриття може змінити світ. Адже ще стільки всього не дослідженого і це справді надихає та щоразу веде до нових досягнень.

14)  Які твої подальші плани і традиційні поради читачам.

На даний момент,  я чекаю результатів однієї стипендіальної програми, за позитивного результату, я із високою ймовірністю відправлюся на наукові дослідження в один із університетів Європи. Зараз я почав освоювати нову науково-дослідну тематику і покладаю на неї великі надію. Хочеться написати статтю в одне із серйозних іноземних видань із високим імпакт-фактором. В майбутньому, хотілося б продовжувати займатися дослідженнями та здобути науковий ступінь.

Вірте в себе та свої сили! Не втрачайте шансу спробувати щось нове та змінити світ на краще. Навіть маленька дрібниця може змінити ваше життя, та перевернути його з ніг на голову.

Статтю підготувала студентка 341-ої групи ІФТКН Жупник Евеліна