Упродовж останніх років ми тісно працюємо над міждисциплінарними завданнями, які лежать на стику оптики, метрології, засобів зв’язку та діагностичних технологій. Нашу спільну команду формують науковці Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича — зокрема, колеги з кафедри кореляційної оптики — та фахівці Чернівецької філії ДП "Івано-Франківськстандартметрологія", з якими нас об’єднує спільне бачення прикладного вектору оптичних досліджень.

Одним із результатів нашої співпраці став захищений технічний підхід до керування безпілотними літальними апаратами, який ми реалізували у формі корисної моделі. Йдеться про принципово нову архітектуру системи керування БПЛА з оптоволоконним каналом зв’язку, що дозволяє обійти традиційні обмеження радіозалежних систем, зокрема у складних умовах інформаційного заглушення. Це рішення було подано до Укрпатенту на початку 2025 року та вже отримало офіційне свідоцтво про реєстрацію - патент UA 159409 – “Спосіб керування безпілотними літальними апаратами” (автори М.Стринадко, М.Домініков, С. Решетник). Для нас важливо, що ця розробка стала не лише черговим теоретичним результатом, а й інженерною пропозицією, придатною до реалізації в умовах, де необхідне гарантоване і безпечне управління апаратами.

Іншим напрямом нашої спільної роботи став розвиток оптичних підходів до виявлення структурних дефектів у композитах, зокрема тих, що формуються у процесі 3D-друку металевих виробів. У рамках участі в науково-практичному семінарі, організованому Інститутом електрозварювання ім. Є.О. Патона НАН України, ми представили спільну роботу під назвою «Поляризаційне спектрально-селективне картографування мікродефектів у композитах» (автори О.С. Росляков, М.Т. Стринадко, С.Б. Єрмоленко, С.І. Решетник, Я.В. Шух). В її основі — наші дослідження структурної анізотропії в металічних матрицях та механізмів поляриметричного контрастування мікродеформацій, які часто залишаються невидимими для традиційного візуального чи спектрального аналізу. Робота увійшла до офіційного збірника тез, отримала DOI і стала основою для подальших вимірювальних експериментів.

Що для нас є особливо важливим — це те, що наші проєкти виростають не в ізоляції, а в умовах активної співпраці між університетським науково-педагогічним середовищем і державною метрологічною інфраструктурою. Разом ми не лише формуємо нові підходи до точних вимірювань та оцінки технічного стану матеріалів, а й закладаємо основу для впровадження цих рішень у галузях, де стандарти, надійність і безпека є критичними — від оборонних систем до промислової діагностики.

Ми переконані, що саме така співпраця — рівноправна, міжінституційна, заснована на взаємному розумінні специфіки кожної зі сторін — є найбільш продуктивною моделлю у сучасному науково-технічному просторі.

Мирослав Стринадко, Сергій Решетник, червень, 2025