12 листопада 2024 року Чернівці попрощалися з військовим, що загинув на війні з рф, – Тарасом Олександровичем Красовським, який два роки і два місяці вважався зниклим без вісті.

Тарас Олександрович Красовський – мужній воїн, який присвятив своє життя захисту рідної землі та принципам справедливості. Народжений і вихований у Чернівцях, він ще з юнацьких років вирізнявся цілеспрямованістю та відданістю. У 2006 році  закінчив кафедру кореляційної оптики Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, де здобув глибокі знання й навички зі спеціальності «Телекомунікації». У тому ж році, він, отримавши звання молодшого лейтенанта, пройшов військову підготовку на військовій кафедрі ЧНУ, що стало початком його шляху, як захисника.

Будучи офіцером, пройшов АТО, а у момент повномасштабного вторгнення, по дзвінку став на захист Батьківщини, був готовий до найскладніших викликів. Служив у військовій частині А7013, де проявив себе як командир, здатний приймати швидкі та обдумані рішення. У складі 65-й бригади на посаді командира роти, чисельністю до 150 воїнів, виконував поставлені задачі на Запорізькому напрямку. Він вболівав за Україну, за її долю.

Зі слів побратимів, був дуже веселим чоловіком. У нього на позиції постійно грала музика, яку він включав, щоби  слухати наші українські пісні. Почувши музику, всі розуміли, що Командир на позиції. Колеги та побратими відзначають, що Тарас був відчайдушним, але справедливим командиром, завжди вірним військовій присязі. Його відвага, розум та безмежна відданість Батьківщині стали прикладом для багатьох.

Смерть Тараса Красовського – велика втрата для всіх, хто його знав. У нього залишилися дружина і син, заради яких він став на захист країни, прагнучи, щоб Україна була вільною та незалежною. Його друзі та побратими запам’ятали Тараса як вірного друга, надзвичайно допитливу людину, що завжди прагнула робити світ навколо кращим. Схиляємо голови перед його відвагою та самопожертвою. Світла пам'ять справжньому патріоту та захиснику!