Колектив Інституту Фізико-технічних і комп’ютерних наук з глибоким сумом сповіщає про передчасну смерть Професора кафедри кореляційної оптики Петра В’ячеславовича Полянського. На 58-му році життя відійшов у вічність видатний вчений зі світовим ім’ям, талановитий педагог, визнаний авторитет з питань методики.
Петро В’ячеславович Полянський закінчив кафедру фізики твердого тіла Чернівецького Університету у 1988 році. Кандидатську дисертацію захистив у 1991 році. А 2000 р. отримав науковий ступінь доктора фізико-математичних наук зі спеціальності «Оптика, лазерна фізика». У 2001 році отримав звання професора. Весь час працював на кафедрі кореляційної оптики Чернівецького національного університету.
Наукові досягнення професора Полянського визнані провідними фахівцями світу. Науковий доробок складає понад 180 публікацій у фахових виданнях (індекс Гірша – 16), у тому числі глави у міжнародних монографіях з тематики голографічної асоціативної пам’яті, концепції крайової дифракційної хвилі Юнга-Рубіновича, сингулярної оптики частково когерентних, частково поляризованих і поліхроматичних оптичних полів, а також з історії оптики.
Професор Полянський неодноразово отримував відзнаки від міжнародних наукових товариств за сумлінну наукову працю та рецензування наукових робіт.
Петро В’ячеславович відіграв визначну роль у становленні багатьох молодих вчених, які працюють на теренах нашої держави і за кордоном.
Протягом багатьох років професор Полянський очолював методичну роботу кафедри кореляційної оптики, розробляючи концепцію спеціальностей кафедри, створюючи навчальні плани та освітні програми.
Петро В’ячеславович досконало володів лекторським мистецтвом. Його лекції відзначала чітка послідовність у викладенні матеріалу, відображення сучасних досягнень науки і техніки, ретельний підбір фізичних дослідів та вдале застосування технічних засобів навчання. Кожна лекція була непересічною подією для студентів, оскільки професор Полянський дійсно був людиною енциклопедичних знань.
В Інституті П.В. Полянського любили за просте, доброзичливе відношення до колег та студентів, за високу культуру, за всі ті якості характеру, завдяки яким робота з ним була приємною і цікавою. Він назавжди залишиться в пам’яті як людина інтелігентна, скромна, чутлива, байдужа до всіляких почестей.